Plast Winnipeg - Пласт Вінніпеґ: 2015

понеділок, грудня 07, 2015

Пластова Сорочка

7ий курінь УПЮ в Вінніпезі

7ий курінь УПЮ продає нову курінну сорочку

кошт - $25

Якщо ви хотіли б купити светр, будь ласка, напишіть на

plastsweater@gmail.com

http://mikeboguski11.wix.com/plastsweater

вівторок, листопада 17, 2015

ВІДЗНАЧЕННЯ ГОЛОДОМОРУ

У суботу 28-ого листопада, всі українські громади по світі відзначатимуть 83-ті роковини ГОЛОДОМОРУ в Україні.

Пластуни у Вінніпезі братимуть участь у поминальній панахиді та святковій програмі. Пластуни співатимуть пісню СВІЧА

субота 28-ого листопада

о годині 1:30

біля пам’ятника жертвам ГОЛОДОМОРУ

перед міською ратушею (City Hall) на Main Street

Панахида буде надворі а дальша програма у будинку Міської Ратуші.

Пластуни повинні бути в повних одностроях (для виступу) і бути тепло одягнені на панахиду. Хто ще не має однострою, повинен одягнути вишиванку.

У суботу не буде пластових занять у домівці. Просимо батьків подбати щоби всі діти взяли участь у цьому заході і сповнили свій пластовий обов’язок

“БУТИ ВІРНИМ БОГОВІ й УКРАЇНІ.”

Покажім що пластуни пам’ятають і не забувають про ГОЛОДОМОР.

субота, жовтня 03, 2015

Пластовий табір УПН 2015 – українська казка, що ожила у серці Манітоби

З 5 по 19 липня 2015 року в Українському парку, на озері Вінніпег, поблизу Кемп-Мортон, відбувся 66-й новацький табір Організації української молоді у Манітобі ПЛАСТ.

Літній табір є найважливішим випробуванням і найочікуванішою подією в житті кожного пластуна. Місцем де втілюються в життя найсміливіші мрії, нагодою застосувати на практиці надбані протягом цілого року пластування вмілості, часом, що дає змогу випробувати міцність дружби, силу волі та набути нового досвіду.

Новацькі табори станиці Вінніпег щоразу дивують новими темами, сповнені сюрпризами і надзвичайно насиченою програмою, що народжується в результаті самовідданої праці таборової команди, яку вже 6 років поспіль очолюють педагоги за професією і покликом душі Юрій і Леся Круки. До слова сказати, вже шостий рік підряд вони святкують річницю свого одруження при пластовій ватрі. Під їх керівництвом юнацтво і старшопластуни - виховники (які стають для дітей братчиками і сестричками), а також батьки-опікуни і волонтери творять для наймолодших членів організації особливе середовище для відпочинку і реалізації їх творчих та лідерські якостей.

Тож і не дивно, що і діти, які перейшли вже не один табір, і ті, що цього року вперше пізнали чар таборування, з однаковим захопленням сприймали все, що відбувалося з ними і довкола них.

Цьогорічний табір почався у переддень Купальських свят, котрі, ще з язичницьких часів, несуть у собі генетичну пам’ять праукраїнців і вважаються найцікавішими для молоді.

Тож перейшовши обряд очищення водою і вогнем, у процесі пошуку квітки папороті, таборовики несподівано зустрілись з лісовими Мавками, які розкрили їм таємницю чарівної книги… З цього моменту події розвивалися як у казці. Тому і табір дістав назву «Книга живих казок».

Допомагаючи казковим героям розплутувати складні сюжетні лінії новаки здобули цілий ряд вмілостей, таких як: «Слідопит», «Молодий таборовик», «Любитель природи», «Любитель казок», «Пасічник», «Майстер на всі руки», «Змагун», «Водолаз», «Співак».

А на завершення ще й продемонстрували всім гостям фінальної ватри свій артистичний талант у постановці казки «Коза Дереза».

Щоденні купання у озері Вінніпег, плавання на каное, спортивні ігри і прогульки зміцнили тіло, а інтелектуальні ігри та гутірки значною мірою розширили кругозір. І, що не менш важливо, таборові обов’язки, які мала кожна дитина, сприяли підвищенню їх самозарадності у повсякденному житті. Позитивні зміни були помітними вже наприкінці першого тижня. Також на таборі діти народжені в Канаді мали можливість щодня спілкуватись українською мовою з дітьми, які щойно приїхали з України, дізнатися про прадавні і сучасні українські традиції та звичаї не з книжок, а у процесі «Великої гри», як і було задумано основоположниками.

Завершився же табір щасливим українським весіллям казкових героїв Світлани та Харлампія, ролі яких виконали бунчужна табору сестричка Ріана і виховник з Торонто братчик Яків.

Почесними свідками на весіллі були сестричка Алекса і братчик Юліян, а Дідом і Бабою молодих стали пластуни сеніори Оксана та Любомир Шулякевичі, які, як і належить казковим героям, жили-були весь час поблизу і чим могли нам допомагали.

Гостями на весіллі, ватрі і забаві були пластуни всіх поколінь, батьки новаків і добрі друзі Пластової станиці Вінніпег.

Ми щиро вдячні за значну матеріальну підтримку Українській Католицькій фундації Канади, відділу Св.Йосафата Канадських Лицарів Колумба, батькам-опікунам та волонтерам. Окрема подяка особисто панові Івану Пецюхові від кожного, хто ласував на весіллі смачною свинкою.

А після весілля, у продовження казкового сюжету, всі мали би жити-поживати, добра наживати в очікуванні нового літа і нового Пластового табору.

Адже, як казав у одному з своїх інтерв’ю ректор Українського католицького університету єпископ Борис Ґудзяк: «Пласт – дієвий метод самовдосконалення, взаємного виховання. Ефективний він і тому, що приносить надзвичайно велику радість… Хто співав при ватрі "Сіріли у сумерку" коли-небудь, знає, що я маю на увазі».

Пластуни станиці Вінніпег це знають і, разом зі Станичною Мартою Гнатів, готові працювати надалі, щоб українська молодь в Канаді зростала з Україною в серці. Тому 19 вересня о 13.30 пластова домівка, що розташована у Вінніпезі за адресою 623 Flora Ave. відчинить свої двері у новий Пластовий рік. Запрошуємо долучатися до нас. Бо не той українець, у кого батьки українці, а той – у кого діти українці!

Анна Глібка

Світлини автора